Платники податків – голови фермерських господарств мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежить від правових, економічних та соціальних засад створення та діяльності фермерських господарств.
Зокрема, Законом України від 19 червня 2003 року №973 «Про фермерське господарство» (далі – Закон №973) визначено, що фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа‑підприємець. Отже, фермерське господарство – це юридична особа або фізична особа-підприємець зі статусом сімейного фермерського господарства.
Також, відповідно до Закону №973, фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, так і без статусу юридичної особи, має статус сімейного фермерського господарства, за умови, що у його підприємницькій діяльності використовуєця праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї або члени сім’ї фізичної особи-підприємця.
Головою сімейого фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, зареєстрований як фізична особа-підприємець і визначений договором  про створення сімейного фермерського господарства. Така фізична особа є для себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, а члени її сім’ї реалізують своє право на зарахування страхового стажу шляхом добровільної сплати єдиного внеску, відповідно до ст.10 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464-VI ).
 
Крім того, Законом №2464-VI визначено, що у разі, якщо головою сімейного фермерського господарства є член сім’ї, зареєстрований як юридична особа, то голова не має права на добровільну сплату єдиного внеску. При цьому, члени сім’ї такого голови фермерського господарства реалізують своє право на зарахування страхового стажу шляхом добровільної сплати єдиного внеску.