Про сплату податку за об’єкти нежитлової нерухомості
Платниками податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є як фізичні, так і юридичні особи - власники об’єктів нерухомості.
Відповідно до пп.266.2.1 п. 266.2 ст.266 Податкового кодексу (далі-Кодексу), об’єктом оподаткування є житлова та нежитлова нерухомість.
Під нежитловою нерухомістю (п.п. пп.14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) виділяють, зокрема будівлі офісні, торговельні, будівлі промислові та склади, гаражі, господарські (присадибні) будівлі та інші.
Разом з тим, п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу передбачено, що будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення, які перебувають на балансі промислових підприємств не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість.
Термін «промислове підприємство» охоплює всі підприємства, які відносяться до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв’язку (ст. 1 Конвенції про допомогу у випадках виробничого травматизму в м. Женева від 8 липня 1964 року № 121). Отже, норма п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу застосовується виключно для промислових підприємств.
Оскільки ст. 266 Кодексу не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.