Державна фіскальна служба України розглянула численні звернення щодо надання пільг зі сплати земельного податку фізичним особам і в  межах компетенції повідомляє.
Земельні  відносини  в Україні  регулюються  Земельним кодексом України, а справляння плати за землю – Податковим кодексом України.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ  встановлено, що плата за землю -  обов’язковий платіж у  складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і  комунальної власності.
Відповідно до  статті 206 ЗКУ  використання землі в Україні є платним.
Згідно  зі статтею 269 ПКУ  платниками податку є власники земельних   ділянок, земельних  часток  (паїв)  та  землекористувачі.
 У статті 270 ПКУ зазначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПКУ  підставою для нарахування земельного податку є дані  Державного  земельного кадастру.
Щодо пільг  зі сплати земельного податку, то відповідно до статті 281 ПКУ  від сплати податку звільняються такі категорії громадян:
інваліди першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії  їх  соціального  захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:
ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш  як  2 гектари;
для  будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських  будівель  і  споруд (присадибна  ділянка):  у селах – не більш як 0,25 гектара, в  селищах – не більш як 0,15 гектара,  в  містах - не більш  як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів - не більш  як  0,01 гектара;
для  ведення  садівництва – не більш  як 0,12 гектара.
Отже, якщо фізична особа відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та використовує земельну ділянку (оформлену або неоформлену)  за кожним видом використання в межах граничних норм, зазначених в статті 281 ПКУ, то їй надано право на звільнення від сплати земельного податку.