Згідно з п.5 прим.1 частини першої ст.4 Закону №2464 платниками ЄСВ визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
В Законі України від 19 червня 2003 року №973-ІV «Про фермерське господарство» із змінами і доповненнями (далі – Закон №973) розрізняються поняття «голова фермерського господарства» та «члени фермерського господарства», які регламентуються різними статтями Закону №973.
Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, зареєстрований як фізична особа-підприємець (ФОП), і визначений договором про створення сімейного фермерського господарства (частина третя ст. 8 прим. 1 Закону № 973). В свою чергу ФОП є платниками ЄСВ в межах своєї підприємницької діяльності.
Якщо голова фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, виконує функції керівника або бухгалтера вказаної організації, то таке фермерське господарство використовує його працю, як працю звичайної фізичної особи.
Згідно з п.1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄСВ є, зокрема підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.     
 
Базою нарахування ЄСВ для фізичних осіб є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та суму винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).