Дотримання строгих часових рамок є критично важливим фактором при проведенні більшості аналітичних, мікробіологічних та хімічних досліджень. Точне вимірювання тривалості реакцій, часу витримки зразків у термостатах, центрифугування або екстракції впливає безпосередньо на відтворюваність і достовірність одержуваних результатів. Для цього в дослідницьких центрах використовується спеціалізований таймер часу лабораторний чи секундомір, який забезпечує високу точність фіксації інтервалів.
Використання побутових годинників або мобільних телефонів в умовах професійної лабораторії є неприпустимим. Професійні вимірювальні прилади розробляються з урахуванням роботи в агресивних середовищах, стійкі до впливу вологи, розчинів, що дезінфікують, і гарантують мінімальну похибку, регламентовану метрологічними стандартами.
Основні різновиди приладів контролю часу
Залежно від специфіки завдань і організації робочого простору, аналітичні відділи комплектуються різними типами хронометричних пристроїв. Сучасна індустрія пропонує прилади, що розрізняються за конструкцією, кількістю одночасно контрольованих каналів та способом фіксації даних. Якісний секундомір для лабораторій буде надійним рішенням. У лабораторній практиці найбільш потрібні такі види пристроїв:
- Цифрові електронні таймери, оснащені великими рідкокристалічними дисплеями, функцією прямого та зворотного відліку, а також гучним звуковим або світловим сигналом закінчення процесу.
- Багатоканальні лабораторні таймери, що дозволяють одночасно програмувати та контролювати кілька незалежних часових процесів (від двох до чотирьох), що оптимізує роботу лаборанта при паралельних дослідженнях.
- Механічні настільні таймери, що відрізняються максимальною надійністю, енергонезалежністю та простотою керування за допомогою поворотної ручки.
- Професійні секундоміри для лабораторій, призначені для прецизійного вимірювання коротких проміжків часу з точністю до сотих секунд.
Критерії вибору та правила експлуатації хронометрів
При підборі приладів контролю часу необхідно звертати увагу на ергономіку корпусу, хімічну стійкість пластику до проток реагентів та інтуїтивність інтерфейсу. Для чистих зон та боксів біологічної безпеки вибирають моделі з гладкими поверхнями, які легко піддаються санітарній обробці та ультрафіолетовому опроміненню.
