Порядок оформлення підприємцями – «спрощенцями» трудових відносин
Форма трудового договору між працівником і фізичною особою (роботодавцем), яка використовує найману працю та Порядок його реєстрації затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001р. № 260.
Сам Порядок поширюється на роботодавців – фізичних осіб, які використовують найману працю: тобто, фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану за наданням послуг (кухарі, няньки, водії, тощо).
Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох оригінальних примірниках роботодавець повинен подати на реєстрацію до територіальних органів державної служби зайнятості за місцем державної реєстрації фізичної особи – підприємця у тижневий термін ( сім календарних днів) з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають прав роботодавцю внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (п.14 Порядку).
Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України передбачено, що платник єдиного податку виконує функції податкового агента у разі нарахування (виплати) ним оподаткованих податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно – правових відносинах.
При цьому, облік найманих працівників «єдинник» має вести самостійно, з додержанням умови перебування ним на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.