Юридичне управління ГУ ДФС у Чернігівській області звертає увагу платників податків, що підставою для відстрочення виконання судового рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення рішення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим. Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин затверджений постановою КМУ від 27.12.10р. №1235.
У постанові Верховного Суду від 01.02.18р. по справі №К/9901/2411/17 вказано, що питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площині процесуального права. Разом із тим, підстави (наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення: відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу.
На думку суду, норми статті 100 Податкового кодексу України (далі - ПК України), які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п.100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ПК України).
Підстави відстрочення боргового зобов'язання судом, передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, не є вичерпними і мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права.
            Отже, під час вирішення питання щодо відстрочення або розстрочення сплати суми податкового боргу, адміністративний суд має керуватись нормами матеріального права  ПК України (з урахуванням норм п.100.7 ст.100 щодо погашення суми боргу не пізніше 12 календарних місяців з дня його виникнення або одноразово у повному обсязі) та вказаною вище постановою КМУ.
 
Разом з тим, Верховний Суд вважає, що одночасне розстрочення та відстрочення виконання постанови суду суперечить положенням статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.