Державна фіскальна служба України з метою забезпечення дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині справляння орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності повідомляє.
Орендні відносини в Україні регламентуються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV "Про оренду землі", а порядок справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності - Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 288.4 статті 288 ПКУ у договорі оренди визначаються розмір та умови внесення орендної плати. Річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі cпір вирішується в судовому порядку.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їx розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форму надання інформації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 р. №783 «Про затвердження форми Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності».