Маю власний бізнес. Була свідком, коли мої колеги підприємці бідкалися, що зламався касовий апарат і мали багато проблем. Вирішила, на всяк випадок, з’ясувати - що в таких випадках робити?
Валентина Іванівна.
На запитання відповідає начальник відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок Юлія Товстоног.
Дійсно, зустрічаються випадки, коли реєстратори розрахункових операцій виходять з ладу через несправність або у зв’язку з відсутністю зв’язку чи електропостачання. У таких випадках є два варіанти проведення розрахункових операцій.
По-перше, якщо електроенергія є, а реєстратор розрахункових операцій вийшов з ладу, то можна використати резервний РРО. Але він обов’язково має бути зареєстрований в органах ДФС. По-друге,  у випадку, якщо електроенергії немає або відсутній резервний РРО, то можна використати розрахункову книжку. Її також необхідно зареєструвати в органах ДФС.
Але треба пам’ятати, що без основного РРО можна працювати не більше 7 робочих днів. Якщо гарантійний ремонт не можна забезпечити у такий термін, то центр сервісного обслуговування зобов’язаний не пізніше сьомого робочого дня з моменту прийняття приладу в ремонт ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій.
 
            Якщо розрахункові операції проводяться з використанням розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого чи резервного РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки. Також у випадку обнулення оперативної пам’яті відповідно до контрольної стрічки необхідно провести через РРО суми за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.