Податкова знижка - це сума витрат платника податку у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) протягом звітного року, на суму яких дозволяється зменшення суми загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, одержаного за наслідками такого року.
Якщо платник податків протягом звітного року сплачував проценти за користування іпотечним житловим кредитом, наданим у національній або іноземній валюті, він може включити частину суми цих процентів до податкової знижки.
Таке право виникає коли за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок або квартира. При цьому необхідно враховувати, що таке житло є основним місцем проживання особи, про що зазначено в її паспорті.
Фізична особа має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво або придбання доступного житла. Крім того, до податкової знижки можуть бути включені витрати на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на зазначені цілі, та процентів за ним.
Право на включення суми до податкової знижки надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років, починаючи з року в якому:
об’єкт житлової іпотеки придбавається;
збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, то право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки, визначено ст.175 Податкового кодексу України.