Порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно з п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 1033,5 грн, у 2017 році – 1200,0 грн, у 2018 році – 1321,50 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.
 
Враховуючи вищевикладене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році – 1033,5 грн, у 2017 році – 1200,0 грн, у 2018 році – 1321,50 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.