Податковим кодексом України запроваджено новий місцевий податок, який буде запроваджено, а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, порядок справляння якого визначено ст. 265 ПКУ.
         До платників податку на нерухоме майно належать власники об’єктів житлової нерухомості.
           Згідно з пп. 14.1.129 ст. 14 ПКУ об′єкти житлової нерухомості поділяються на:
 — житловий будинок .
 — житловий будинок садибного типу;
 — прибудова до житлового будинку;
 — квартира;
 — котедж ;
 — кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах.
                  Згідно із законом базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.
         Ставки встановлюються органами місцевого самоврядування в залежності від площі квартири або жилого будинку
(1 % та 2,7 %). Зокрема,
 — для квартири — до  120 кв. м; для житлового будинку —до 250 кв. м  податок не сплачується;
 — для квартир, житлова площа яких більша 120 кв. м  та не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких більше 250 кв. м  не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
 — для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року
        Якщо платник податку має декілька об’єктів, база визначається щодо кожного об’єкта окремо. Тобто, якщо у платника у власності є дві квартири по 50 кв. метрів, то за одну квартиру податок не буде сплачуватися, а за другу – в повному розмірі за ставками, прийнятими  органами місцевого самоврядування.
        Відповідно до ПКУ податковий для податку на нерухоме майно період становить календарний рік, тобто триває з першого січня до тридцять першого грудня. Податкові органи до першого липня звітного року обчислюють розмір податку на нерухоме майно та надсилають податкове повідомлення про суму податку.
         Таким чином, податок на нерухомість сплачуватиметься протягом шістдесяти днів з дня вручення податкового повідомлення та за місцем розташування об’єкта оподаткування.
 
          Починаючи з 15 квітня 2013 року Державна реєстраційна служба України почне щоквартально подавати до органів Державної податкової служби відомості про об’єкти житлової нерухомості (окрім земельних ділянок), які необхідні для розрахунку податку на нерухомість.
До таких відомостей відноситься інформація про нерухоме майно (відмінне від земельної ділянки), щодо якого у фізичних осіб виникає або припиняється право власності.
           Підпунктом 265.7.4. пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані до 15 квітня року, в якому набрала чинності ця стаття, а в наступні роки щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку на нерухомість.
         Крім того, цією ж постановою Кабінет Міністрів встановив, що відомості, необхідні для розрахунку указаного податку, передаватимуться безпосередньо від Державної реєстраційної служби України, а не її структурних підрозділів, до органів державної податкової служби за місцезнаходженням.