Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2016 № 1177, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2017 за № 116/29984 (далі - Наказ № 1117) (набрав чинності з 21 лютого 2017 року) затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі-Декларація), а саме: викладено у новій редакції Додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до Декларації.





 










 










 





Так, раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву «коригуючий коефіцієнт» оскільки податкові зобов'язання з екологічного податку у частині екологічного податку  за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 1 квітня 2009 року відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом в якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, додаток 4 до Декларації за І квартал 2017 року подається за старою формою, а за II квартал та наступні податкові періоди подається за  новою формою, затвердженою Наказом № 1177.
 
Як правильно заповнювати реквізити розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води роз’яснюють фахівці фіскальної служби
Зокрема йдеться про позначення  коду водного об’єкта  при заповнення реквізитів розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води (далі - Розрахунок) додатка 5 до Податкової декларації з рентної плати.
У Головному управлінні ДФС в області пояснили, що розрахунок заповнюється платниками рентної плати за спеціальне використання води, які використовують обсяги води, отримані шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні користувачі), та використовують воду для потреб рибництва (далі - платник).
Заповнення рядка 6 Розрахунку платниками здійснюється із застосуванням Кодифікації водних об'єктів за типом водного об'єкта та напрямом використання води згідно з розділом IX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) відповідно до додатка 16 до Декларації.
При цьому при декларуванні податкових зобов'язань з Рентної плати для кожного типу водного об'єкта, зазначеного у рядку 6 Розрахунку, відповідно до додатка 16 до Декларації складається окремий Розрахунок.
Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води з водних об'єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів загальнодержавного значення, у рядку 6 Розрахунку зазначають код:
«1.1.1»- для поверхневих водних об'єктів;
«1.1.3»- для підземних водних об'єктів.
Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води з водних об'єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів місцевого значення, у рядку 6 Розрахунку зазначають код:
« 1.2.1 » - для поверхневих водних об'єктів;
«1.2.3» - для підземних водних об'єктів.
Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води зі змішаних джерел водопостачання, які формуюються (наповнюються) як з поверхневих, так і 'підземних водних об'єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів загальнодержавного значення (далі - змішані джерела водопостачання загальнодержавного значення), а також провадять або не провадять господарську діяльність з транспортування та/або постачання обсягів таких вод зі змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення споживачам, керуючись п. 255.10 ст. 255 Кодексу, складають стільки Розрахунків до Декларації, скільки водних об'єктів входять до складу таких змішаних джерел із зазначенням у рядку 6 кодів:
«1.1.2» - у частині обсягів води, що визначаються як частка поверхневих вод у загальному обсязі спожитих вод зі змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, величина якої визначається у технічній документації первинного водокористувача;
«1.1.4» - у частині обсягів води, що визначаються як частка підземних вод у загальному обсязі спожитих вод зі змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, величина якої визначається у технічній документації первинного водокористувача.
Для аналогічного випадку у разі використання платниками води зі змішаних джерел водопостачання, які формуюються (наповнюються) як з поверхневих, так і підземних водних об'єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів місцевого значення у рядку 6 Розрахунку зазначаються коди «1.2.2» та «1.2.4» відповідно.
Платники, які використовують воду загальнодержавного значення, яка входить до складу напоїв, у рядку 6 Розрахунку зазначають код водного об'єкта:
«2.1.1» - у разі використання води виключно з поверхневих водних об'єктів;
«2.1.3» - у разі використання води виключно з підземних водних об'єктів;
«2.1.2» - у разі використання води з поверхневих водних об'єктів, з яких формуються змішані джерела водопостачання;
«2.1.4» - у разі використання води з підземних водних об'єктів, з яких формуються змішані джерела водопостачання.
Для аналогічного випадку у разі використання водокористувачами води, яка входить до складу напоїв, з водних об'єктів місцевого значення застосовуються коди водних об'єктів «2.2.1», «2.2.3», «2.2.2» та «2.2.4» відповідно.
Наприклад, Комунальне підприємство «Харківводоканал» повідомило, що водні ресурси, з яких формуються змішані джерела водопостачання загальнодержавного значення для цілей центрального водопостачання, визначаються у такому відсотковому співвідношенні:
підземні води - 1,58 відс.,
басейн річки Сіверський Донець - 76,48 відс.,
басейн річки Дніпро (канал Дніпро-Донбас) - 21,94 відсотка.
Таким чином, платник Рентної плати, який використовує воду з центрального водопостачання, за звітний (податковий) період подає Декларацію та три Розрахунки до неї, у яких у рядку 6 Розрахунку зазначає коди:
підземні води -«1.1.4»,
басейн річки Сіверський Донець — «1.1.2»,
басейн річки Дніпро (канал Дніпро-Донбас) -«1.1.2».
При цьому об'єкт оподаткування Рентної плати за кожним типом водного об'єкта обчислюється із урахуванням відсоткового співвідношення та відповідної ставки Рентної плати, визначеної відповідно до п. 255.5 ст. 255 Кодексу.
 
            Про застосуваннякоефіцієнта   рентабельності
На офіційному веб-сайті ДФС розміщено лист Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо визначення тимчасового (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для застосування під час обчислення податкових зобов'язань з Рентної плати у 2017 році, розмір якого становить:
для нафтогазодобувних підприємств - 0,87,
для всіх інших гірничих підприємств - 0,22.
З огляду на викладене, застосування коефіцієнта рентабельності при обчисленні податкових зобов'язань з Рентної плати гірничими підприємствами, наприклад, у випадку видобування підземних вод здійснюється таким чином:
- у разі, якщо підприємство, яке на підставі спеціального дозволу на користування надрами добуває підземну воду - платник Рентної плативідповідно до п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та має протокол затвердження запасів корисних копалин ділянки надр (родовища або частини родовища), державна експертиза яких виконана упорядку, визначеному Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (далі - Положення) після 2012 року, застосовує коефіцієнт рентабельності, який визначено у такому протоколі затвердження запасів корисних копалин ділянки надр (родовища або частини родовища);
- у разі, якщо підприємство, яке на підставі спеціального дозволу на користування надрами добуває підземну воду та має протокол затвердження запасів корисних копалин (родовища або частини родовища) державна експертиза яких у порядку визначеному Положенням виконана до 2012 року, застосовує коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, який відповідає величині 3 (трьох) облікових ставок Національного банку України, що діяли у податковому (звітному) періоді;
 
- у разі якщо підприємство, яке на підставі спеціального дозволу на користування надрами добуває підземну воду з метою геологічного вивчення, у тому числі на етапі дослідно-промислової розробки, та не має протоколу затвердження запасів корисних копалин (родовища або частини родовища), оскільки геологічне вивчення такого родовища або частини родовища ще не завершено у встановлений спеціальним дозволом на користування надрами термін виконання державної експертизи, або якщо підприємство добуває підземну воду на підставі дозволу на спеціальне водокористування із вилученням води з підземного водного об'єкта - платник Рентної плати відповідно до п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Кодексу та погодження Державної служби геології та надр України до зазначеного дозволу на спеціальне водокористування не містить вимог щодо обов'язкового геологічного вивчення такого родовища або частини родовища із оцінкою та захистом запасів корисних копалин такого родовища або частини родовища шляхом виконання державної експертизи у порядку визначеному Положенням, обчислює податкові зобов'язання з Рентної плати із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого Державною комісією України по запасах корисних копалин для відповідного податкового року, опублікованого органами ДФС на офіційному веб-сайті.