З Ніною Іванівною Таран, головою Прилуцького осередку Українського товариства сліпих (УТОС), життєві стежини зводили мене не раз. Здебільшого по роботі. Тож знала її виключно як розумного й толерантного керівника, котрий невтомно переймається долями своїх підопічних, піклуючись про кожного, як про власну дитину.